#СТОПБУЛІНГ

 

Чим конфлікт відрізняється від булінгу ?

 

Варто пам’ятати, що булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту між дітьми кількома типовими ознаками:

    По-перше, це систематичність (повторюваність) діяння - вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;

     По друге, булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;

    По-третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил - владний дисбаланс між кривдником і потерпілим (асиметричні відносини), різниця у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;

   По-четверте, відсутність розкаяння у кривдника. Варто пам’ятати, що булінг (цькування) ніколи не припиняється самостійно – потрібно втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику та свідкам.

Булінг (цькування) відрізняєтьсявід сварки такими ознаками:

• систематичність (повторюваність) діяння (дії або бездіяльності)
• умисні дії (злий умисел)
•  владний дисбаланс між кривдником і потерпілим
• відсутнє розкаяння у кривдника.

Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп.

Для конфлікту як способу взаємодії характерним є:

   По-перше, його не регулярність та випадковість (відсутністю злого умислу);

   По-друге, баланс (рівність) сил між його учасниками, владний баланс (симетричні відносини), що характеризується здатністю кожної зі сторін однаково впливати на процес конфлікту, відносною рівністю фізичних сил, соціальнопсихологічної адаптованості, соціального статусу, стану здоров’я, ментального розвитку тощо;

   По-третє, спостерігається розкаяння сторін конфлікту та спрямованість зусиль сторін конфлікту на його вирішення

 Особливості організації розпорядку дня дитини під час дистанційного навчання.

1. Грамотний тайм-менеджмент. Дітям взагалі важко довго втримувати увагу на чомусь, а тим паче – якщо вони вдома. Щоб навчання не розтягувалось на весь день, щоранку складайте мінірозклад. Детально прописуйте, що стільки часу дитина проводить над завданням, а стільки – за відпочинком. Обов’язково робіть перерви хоча б кожні 20-30 хвилин – так дитина ще не встигне остаточно втомитись. А завдяки розкладу вона бачитиме, коли далі зможе займатись чимось цікавим.

2. Окремі робочі місця. Разом із дитиною розмістіть на її столі для навчання всі необхідні для цього предмети (бажано із запасом). Так учень сам долучиться до створення свого робочого простору, це слугуватиме додатковим стимулом там займатись справами.

3. Щоб мотивація до навчання росла, не забувайте хвалити дитину. Вказуйте на всі її успіхи, якими б дрібними вони не були. Під час вимушеної ізоляції непросто всім, а добрі слова від найрідніших підтримують найкраще.

ІНФОДЕМІЯ – НОВИЙ ВИКЛИК У ЗВ’ЯЗКУ З ПАНДЕМІЄЮ КОРОНАВІРУСУ

 Хорольська О. О. практичний психолог

Інфодемія — ще один складний виклик, який виник у зв’язку з пандемією коронавірусу. Це швидке поширення неточної або брехливої інформації (фейків), або ж засилля незрозумілих наукових чи медичних термінів, які нефахівцям складно зрозуміти. Найчастіше ми стикаємося з такими ознаками інфодемії:

-         поширення вигаданих «теорій змов» про походження вірусу;

-         розповсюдження відомостей про сумнівні методи лікування;

-         поширення дезінформації про реальний стан справ із рівнем захворювання;

-         недостовірна інформація про методи профілактики;

-         надання яскравого емоційного забарвлення існуючій достовірній інформації.

Інфодемія небезпечна тим, що під її впливом у людей може виникнути емоційний дисбаланс (виникнення паніки, посиення тривоги, роздратування, агресивності). У такому стані люди можуть приймати неправильні рішення, в тому числі рішення, що загрожують собі чи іншим. Також емоційне напруження призводить до частих сварок у родині чи на роботі. Таким чином, страждає не тільки сама людина, а і оточуючі. Ця проблема посилюється, коли люди втрачають довіру до офіційних джерел (уряд, держслужбовці). Тому нам необхідно знати як   уберегти себе і близьких від інфодемії. Наступні рекомендації будуть стосуватися правил дотримування інформаційної гігієни.

Метою інформаційної гігієни є зниження негативного впливу інформації на наше психічне, фізичне і соціальне благополуччя. Пропоную розглянути п’ять  основних правил інформаційної гігієни:

1. Уникайте повторюваної інформації. Це один з найстаріших механізмів маніпулювання думкою суспільства. Часте повторення інформації записує її у нашу підсвідомість та змушує повірити в неї. Якщо в публікації одна й та ж думка повторюється багато разів різними словами – варто насторожитись!

2. Знижуйте інформаційне навантаження. Контролюйте кількість та якість інформації, яку ви споживаєте. Старайтеся дізнаватись лише необхідне та корисне для вас, але повноцінно. Не читайте все, що репостять у соцмережах ваші друзі. Читайте не лише заголовки. Заголовки мають коротко переповідати суть новини, але насправді часто не відповідають змісту публікації. Влаштовуйте собі інтернет-детокс. Спробуйте проводити певний час без соцмереж та новин.

3. Вивчайте різні точки зору на одну проблему. Не довіряйте першій новині та першій думці. Краще – знайдіть не менше ніж 3 (бажано авторитетних) джерела інформації, написані різними людьми.

4. Насторожуйтесь, коли починаються емоції. Звертайте особливу увагу, коли починається загострення уваги на поодиноких випадках замість масового огляду явища. Особливо, коли воно шокуюче. Насторожуйтесь, коли бачите емоційні висновки та особисті думки авторів новин.

5. Шукайте, кому вигідно, щоб ви дізнались новину та повірили в неї. Чого хочуть домогтися певними повідомленнями та закликами? Хто виграє, якщо ви будете робити так, як пропонують або натякають?

Отже, створюйте позитивний інформаційний простір для себе і близьких!

                                                           Література

1. Лісовський П. М. Маніпуляція свідомістю: сутність структура, механізм у сучасному трансформаційному суспільстві/ П. М. Лісовський. – К.: Видавництво Нац. пед.. університету ім. П. Драгоманова, 2006р.. -200 с.

2.http://ispp.org.ua/2020/04/16/infodemiya-yak-zdolati-mediastres-pid-chas-pandemi%D1%97/.